1Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
2Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
3Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.
4Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм:
5Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус:
6Як же сказав їм:
7Знов же спитав їх:
8Відказав Ісус:
9Щоб справдилось слово, що промовив:
10Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
11Рече тодї Ісус Петрови:
12Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
13і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.
14Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
15Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
16Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
17Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
18Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
19Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
20Відказав йому Ісус:
21
22Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
23Відказав йому Ісус:
24Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
25Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
26Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
27Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.
28Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
29Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
30Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.
31Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
32Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
33Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
34Відказав йому Ісус:
35Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
36Відказав Ісус:
37Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус:
38Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
39Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
40Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.