1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
6Рече тодї їм Ісус:
7
8
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16Озвав ся до них Ісус і рече:
17
18
19
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21Відказав Ісус і рече їм:
22
23
24
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи:
29
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33Рече їм тодї Ісус:
34
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36Що се за слово, що каже:
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи:
38
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53І пійшов кожен до дому свого.