1Відказав Билдад Савхеаський й промовив:
2Докіль словами ще вам перекидатися марно? Нумо лиш, братись за за ум, і тодї поговоримо.
3Чому вважатись нам за скот і бути пониженими в власних очах наших?
4О, ти, що в досадї своїй душу свою роздираєш! Чи то ж задля тебе опустїє земля та пересунуться скелї з місць своїх?
5Та ж у безбожного мусить потахнути сьвітло, а з огня його не остане й искри.
6Стемнїє сьвітло в домівцї його, й сьвічка його загасне над ним.
7Змалїють кроки могучостї його, й повалить його власний намір його;
8Бо він попаде в сїть ногами своїми й в плетїнках буде плутатись.
9Спіймають пута ноги його, й грабіжник уловить його.
10Невидимо розложені по землї силця на його, й западнї по дорозї.
11Кругом страхи лякати муть його, й зневолять його кидатись то сюди то туди.
12Вичерпаєсь із голоду сила в йому, й погибель готова під боком його.
13З'їсть тїло його, з'їсть всї члени його перворідна (небувала) недуга смертї.
14Прогнана буде з домівки в його надїя його, а се доведе його до царя страхів*.
15Осядуть в наметї його (чужі), бо стане він уже не його; домівку його посиплють сїркою.
16Знизу усхне коріннє його, а вгорі зовяне верховіттє його.
17Щезне про його память із землї й імени його не згадувати муть на базарі.
18Проженуть його з сьвітла в тьму, й зітруть його з кругогляду земного.
19Нї сина нї внука не буде в народї його, не зістанеться нїхто в домівцї його.
20День (погибелї) його злякає потомків, а сучасників обгорне жахом.
21Такі пробутки беззаконного, оттаке місце того, хто не знає Бога!