1Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
2Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
3Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
4Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
5Коли маєш снагу, - відказуй менї й стань проти мене.
6Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
7Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
8Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
9Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
10Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
11Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
12От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
13Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
14Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
15У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
16Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
17Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
18Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
19Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
20Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
21Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
22А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його 'д смертї.
23Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, -
24То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
25Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
26Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
27І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
28Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
29Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком,
30Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
31Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
32А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;
33А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.