1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4Лагідний язик - се дерево жизнї, а необузданий - пригноблює духа.
5Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, - добрий розум має.
6В дому в праведного - достаток добра, а в доходах безбожного - самий хиба розстрій.
7Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8Жертва безбожних - гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди - сей йому любий.
10Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, - погибне.
11І преисподня й ад явні Господеві, а надто - серця синів людських.
12Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19Лїнивого дорога - мов тернєм встелена, дорога же праведних - гладка.
20Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21Дурницї - радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23Радість чоловікові - (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане - яке воно любе!
24Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
25Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
26Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
27Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
28Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
30Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
31Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
32Хто відкидає упомин, - не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, - набуває розуму.
33Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.