1Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішеннє, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним.
2Один одного тягарі носїть, і так сповняйте закон Христів.
3Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює.
4Дїло ж своє нехай випробовує кожен, тодї хвалу в собі мати ме, а не в иншому.
5Кожен бо свій тягар нести ме.
6Нехай же дїлить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго.
7Не обманюйте себе: З Бога насьміятись не можна; що бо чоловік сїє, те й жати ме.
8Бо хто сїє тїлу своєму, од тїла жати ме зотлїннє; а хто сїє духу, од духа пожне життє вічнє.
9Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.
10Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі.
11Бачите, який великий лист написав я вам своєю рукою.
12Которі хочуть хвалитись по тїлу, ті примушують вас обрізуватись, тільки щоб за хрест Христів гонимим їм не бути.
13Бо і ті, що обрізались, і самі закону не додержують, а хочуть, щоб ви обрізувались, аби в вашому тїлї хвалитись.
14Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим менї сьвіт розпято, а я сьвітові.
15У Христї бо Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а нове створіннє.
16І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому.
17На останок, нехай нїхто не завдає менї журби; бо я рани Господа Ісуса на тїлї моїм ношу.
18Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браттє. Амінь.