1Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго дїла були готові,
2щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.
3Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.
4Як же явилась благость і чоловіколюбиє Спаса нашого Бога,
5не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,
6котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя нашого,
7щоб оправдившись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надїї життя вічнього.
8Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб которі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.
9Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
10Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,
11знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.
12Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.
13Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.
14Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дїл для конечних потріб, щоб не були без овощу.
15Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.