1Давидова. Д о тебе, Господи, підношу душу мою.
2Боже мій, на тебе я вповаю, не дай менї осоромитись, не допусти, щоб вороги мої втїшались побідою надо мною!
3І всї, що покладаються на тебе, не осоромляться; будуть же осоромлені, що зневіряються без причини.
4Господи, вкажи менї дороги твої, і навчи, де стежки твої!
5Веди мене в правдї твоїй, і навчи; ти бо єси Бог спасення мого; на тебе цїлий день я вповаю.
6Згадай про милосердє твоє, Господи, і про доброту твою, що являєш од віку.
7Не згадуй про гріхи молодостї моєї, нї про переступи мої; згадай мене по благодатї твоїй, задля доброти твоєї, Господи.
8Господь благий і правий, тому навчає грішника, де дорога спасення.
9Він веде покірних до правди, і вказує смирному дорогу свою.
10Всї стежки Господнї - милість і правда для тих, що бережуть завіт його і сьвідчення його.
11Задля імя твого, Господи, прости вину мою; бо вона велика.
12Хто такий чоловік, що боїться Господа? Вкаже він дорогу йому, котру вибрати має.
13Душа його буде в щастї, і рід його наслїдить землю.
14Довірність Господня для тих, що його бояться, а заповіт його на те, щоб звістити їм.
15Очі мої все дивляться на Господа, він бо виведе із сїтки ноги мої.
16Зглянься на мене, і помилуй! Бо я одинокий і бідний.
17Збільшився пострах у серцї моїм, виведи мене із тїсноти.
18Споглянь на горе моє, і на труди мої, і прости всї гріхи мої!
19Глянь на ворогів моїх, бо їх багацько, і лютою ненавистю палають до мене!
20Сохрани душу мою, і спаси мене! Не допусти сорому на мене, бо я вповаю на тебе!
21Чистота і правота нехай стоять на сторожі коло мене! Бо я надїюсь на тебе.
22Спаси, о Боже, Ізраїля з усякої нужди його!