1Псальма Асафова. Щ о за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
2А я - мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
3Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
4. Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
6Тому бута - намисто їх, а насильства - одежа їх.
7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
12Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
13Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
14Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
15Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
16І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
17Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
21Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
22То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
23Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
24Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
25Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
26Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя - Бог по віки.
27Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
28Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.