1Пісня, псальма Асафова. Боже! Не мовчи; не нїмуй, озвися, Боже!
2Бо ось, вороги твої розбуялись, і ненавидники твої підносять голову.
3Зрадливо змовляються проти народа твого, і нараджуються проти тих, що бережеш їх.
4Кажуть: Ходїм, знищемо їх, щоб не були вже народом, щоб нїхто не згадував більше імя Ізраїля!
5Вони бо радили раду однодушно, зробили змову проти тебе.
6Намети Едомові і Ізмаїлїї, Моаб і Агаряне,
7Геваль і Аммон, і Амалик, Филистії з людьми Тирськими;
8Тай Ассур пристав до них; стали рамям синам Лота.
9Зроби їм те, що Мидіянїям, що Сісері, що Явиму коло потока Кисона,
10Котрі, знищені коло Ендора, гноєм для землї стали.
11Зроби з ними, з їх можними, як з Горебом, і з Зебом, і як з Зебаком і з Зальмуном, з усїма князями їх,
12Котрі сказали: позаймаймо домівки Божі!
13Боже мій, зроби їх, як порох у вихрі, як терміттє перед вітром!
14Як огонь лїси пожирає, і як поломя гори запалює,
15Так ти гони їх вихром твоїм і бурею-хуртовиною, злякавши, змети їх!
16Сповни лице їх соромом, щоб шукали імені твого, Господи!
17Щоб осоромились і злякались на віки, і зо встидом погибли.
18Тай щоб знали, що ти, котрого імя Господь, один єси найвисший над цїлою землею.